Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кладільник

Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДІЛЬНИК"
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Вошкопруд и вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Гарячосердий, -а, -е. Вспыльчивый, жестокосердный. К. Кр. 30.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 403.
Дорожині́й нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала. Черниг. г.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Серед нар. Среди, посреди. Серед Чорного моря утопило. ЗОЮР. І. 29. Серед хати стояв.... чоловік. Левиц. Пов. 104.
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.