Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клечанина

Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЧАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕЧАНИНА"
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Зашку́рний, -а, -е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. Котл. Ен. VI. 30. 2)вода́. Подпочвенная вода. Могил. у. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Подольск. г.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Скореняти, -няю, -єш, сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить. КС. 1883. IV. 773.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Снігниця, -ці, ж. = сніговиця. Вх. Лем. 468.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый. Черк. у.
Упрост нар. Прямо. Як скочить на ноги та впрост до короля.
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Лохв. у.; Гадяч. у.; НСѣверск.; Кіевск. у. Не йде на шлунок, та й годі. Лохв. у. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. Кіевск. у. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце. Мкр. Г. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕЧАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.