Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепати

Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАТИ"
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Заляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Испугаться. А я молоденька залякалася, та в новую світлоньку заховалася. Чуб. V. 19.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Пахторити, -рю, -риш, гл. = нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою. Гол. І. 323.
Полазок, -зка, м. Полянка въ черномъ лѣсу. Вх. Лем. 452.
П'ятнадцятка, -ки, ж. Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину. Вас. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.