Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клепати

Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕПАТИ"
Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Миґла́ш, -ша, м. Сортировщикъ срубленнаго дерева, складывающій его въ миґли. Ті що миґлюють дерево, називаються миґлаші. Шух. І. 180.
Наві́жки дава́ти. Предупреждать, предостерегать, предувѣдомлять. Барана стрижуть, а козлу навіжки дають. Ном. № 3905.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.
Тремтіння, -ня, с. Дрожаніе.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.