Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Поросплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, развестися. Як поросплоджувались (пани), так погано стало. Драг. 217.
Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Уволити Cм. уволяти.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Рудч. Ск. II. 12. Брати будуть на худобі жити. Чуб. V. 990. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. Шевч. 657. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Котл. Ен. І. 33. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Рудч. Ск. Н. 174. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав. Грин. ІІІ. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.