Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Відхасник, -ка, м. Valeriana officinalis L. V. minor. ЗЮЗО. I. 172.
Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Отетеріти, -рію, -єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Світ, -ту, м. 1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Рудч. Ск. І. 151. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Поки світ-сонця дівкою не буду. Мет. 259. світ-зоря. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. Чуб. V. 535. на світ займатися. Свѣтать. на світ благословлятися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ном. Ще я хочу на світі пожити. Мет. 95. Над нашого козаченька і в світі немає. Мет. 20. се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8. світ за очі, за очима. Куда глаза глядять. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. Полт. у. Іду світ за очі. Рудч. Ск. II. 16. — зав'язати. Лишить свободы, стѣснить. світу запобігти. Получить помощь. Ном. № 4485. світом ся блукати. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. Федьк. 1. 34. світ мені піднявся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. від світа дурень. Всесвѣтный дуракъ. піти у світи, — світами. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. Я йду в світи. Рудч. Ск. І. 9. Взяла його на плечі і понесла світами. Гн. II. 66. у світах. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. Чуб. V. 5. яким світом? Какимь образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Гн. II. 127. Ум. світо́н, світочок, світонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Чуб. V. 46. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. Чуб. V. 543. ні в світочку. Никогда. Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. МВ. І. 150. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Мет. 65. Ой горенько мені на світоньку. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Селех, -ха, м. = селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. селешо́к. Чуб. II. 369.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе. Котл. Од. 494.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Уміцняти, -няю, -єш, сов. в. уміцни́ти, -ню, -ниш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.