Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли.
Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Винозор, -ра, м. Эпитетъ сокола. Дальнозоркій? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніщий це птах: має він яснії очі і бистрії крила.
Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники.
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш.
Рогач, -ча, м.
1) Ухватъ. Нагодують калачем, та і в спину рогачем.
2) = рогаль 1. Як не дасте калача, — займем вола рогача.
3) = олень.
4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Ум. рогачик.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
