Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. К. Досв. 209. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому. К. Псал. 128.
Неврікливий, -а, -е. Не подвергающійся болѣзни отъ уроків. Шоб неврікливе було, — умивають із помийниці. ХС. VII. 420.
Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде. Васильк. у.
Розстання, -ня, с. Разлука. Cм. розставання. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782. Хто був причиною розстання мого, щоб мій весь смуток упав на нього. Чуб. V. 358.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Товчєнка, -ки, ж. Кушанье изъ смѣшанныхъ и истолченныхъ бобовъ, фасоли, картофеля, съ прибавкой маку, перцу, сахару и луку. Шух. I. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.