Тлумачення / значення слова "КЛАСТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8) — ко́пу. Копнить. 9) — межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10) — нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11) — присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12) — скирту. Метать скирду, стогъ. 13) — хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"

Сховати оригінал сторінки

Гидкість, -кости, ж. Гадость. Левч. 25.

повністю...

Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.

повністю...

За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ. К. Псал. 172.

повністю...

Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Гол. Cм. Сумцовъ. Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка. Kolb. I. 37.

повністю...

Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.

повністю...

Пороспадатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспастися, но во множествѣ. Скелі пороспадалися. Єв. Мт. XXVII. 51.

повністю...

Прах, -ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. І. 129.

повністю...

Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить. Драг. 275.

повністю...

Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.

повністю...

Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.

повністю...