Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина. Вх. Пч. II. 37.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати. Шевч. 352.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Чуб. І. 5, 85. Коли не піп, то не микайся в ризи. Ном. № 9571. 2) попови ризи. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371. 3) = різа.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати. Н. п.
Тварь, -рі, ж. 1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі. Драг. 5. 2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Шейк. Ум. тварючка.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.