Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

класти

Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАСТИ"
Акура́тнонар. Аккуратно.
Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Вісьмерик, -ка, м. 1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ. 2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158. 3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. Рк. Левиц. б) для вязанія сѣти. Конот. у. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. Вас. 152, 176. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. Кіев. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. (Залюб.). 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. Чуб. VII. 401. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. Макс. (1834) 96. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». Вас. 187. 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Вас. 171. Ум. гличка.
Забілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. І. 100).
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Роговий, -а, -е. 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Гн. І. 19. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Чуб. І. 146. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. Чуб. III. 280. 2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата. 3) Рогова худоба. Рогатый скотъ. О. 1861. XI. Св. 62. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую. Чуб. III. 285.
Судяк, -ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому казку: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.