Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клебан

Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕБАН"
Будячина, -ну, ж. = будяк.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Крапати, -паю, -єш, гл. Брызгать, капать. Дощик крапле. Рудч. Ск. II. 75.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Ременик, -ка Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.