Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забувати

Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506.
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер. Зміев. у.
Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Придзиґльований, -а, -е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) О. 1861. XI. Кух. 26.. Cм. придзиґльованка.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Шваркнути, -кну, -неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. МПр. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.