Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забувати

Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Допра́вити Cм. доправляти.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є. Н. Вол. у.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші. Рк. Левиц.
Тамтуський, -а, -е. Тамошній. Михнівські цигани і тепер ще домагаються від тамтуських жидів два дні роботизни. Гн. II. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.