Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забувати

Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Н. п. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. ІІІ. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Н. п. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. Н. Вол. у. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Ном. № 2317. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Вх. Лем. 392., Ум. білечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. ІІІ. 470.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. О. 1861. X. 26. Усю околію зібрать та й косить. Ном. 14020.
Очеркнути, -ну́, -не́ш, гл. = обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш. Чуб. І. 85.
Підпінок, -нку, м. Простая водка. Розм'як Зевес, як після пару, і висмоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Поп. 258. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. О. 1861. VIII. 93. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. О. 1861. VIII. 26. Мнж. 189. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. О. 1862. VIII. 16. Селезень на ставу, утінка на плаву. Мет. 214. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. Мнж. 162. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Мнж. 170. Злилось як плав. Мнж. 170. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Мнж. 170. Як плав пливе — військо йде. Ном. № 7679. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Вх. Пч. І. 15. Ум. плавок, плаво́чок. Мет. 214. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки. Грин. III. 78.
Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки. ЗОЮР. II. 19.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Грин. II. 117. Притаилась, ніби б то нежива. Рудч. Ск. І. 173. Притаїлись біля ганку. Стор. МПр. 80.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.