Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забобонний

Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОБОННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОБОННИЙ"
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина. О. 1862. II. 62.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Обстригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. обстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Остригаться, остричься.
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ. Мир. ХРВ. 296.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОБОННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.