Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю.
Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл.
1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами.
2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть.
2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
