Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрукатися

Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРУКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРУКАТИСЯ"
Бервінок, -нку, м. = барвінок. ЕЗ. V. 96.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву. Кв.
Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Покривання, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола покривати. 2) Покрывало. Ум. покриваннячко. Та вийму (з скрині) завиваннячко, своє вішнеє покриваннячко. Мил. 119.
Потаковник, -ка, м. = потакач. Волч. у. (Лобод.).
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Шерхнути, -хну, -неш, гл. 1) Подергиваться льдомъ. 2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка). 3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне. Мир. ХРВ. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРУКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.