Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заброда

Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРОДА"
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Капитан, -на, м. 1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на солдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана. Кв. 2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Шевч. 576. Ум. капитаник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику. Кв. І. 177.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Медівни́к, -ка, м. 1) = медяник 1. 2) Названіе различныхъ растеній, a) Galium verum. Вх. Пч. І. 10. б) Galeopsis versicolor. ЗЮЗО. І. 123. в) Dracocephalum Moldavica. ЗЮЗО. І. 121. Cм. медяник 2.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні. Шух. І. 211.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.