Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заброда

Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРОДА"
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Комарник, -ка, м. Родъ шалаша для пастуха овецъ. Вх. Зн. 27.  
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Мора́ль, -лі, ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Тандитниця, -ці, ж. Старьевщица, ветошница. Шейк. Ум. танди́тнична.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ). Ном. № 261. 2) Крутой, густой. Туга грязь. 3) Твердый (о камнѣ). Шух. І. 13. 4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка. Гол. 5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Левиц. Пов. 72. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь. Камен. у. 6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Левиц. І. 163. Ум. тугенький, тугесенький.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.