Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заброда

Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРОДА"
Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. 2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима. Гол. II. 226.
Вех м. 1) -ху Раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Підхмелитися Cм. підхмелитися.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Став, -ву, м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Мет. 113. Між ярами над ставами верби зеленіють. Шевч. Ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку. Грин. II. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.