Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро.
Допина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, -пну́, -не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягиваніе. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде.
Згля́нути, -ся. Cм. зглядати, -ся.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться.
Плюснути, -ну, -неш, гл.
1) Плеснуть.
2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину.
Цили сз. Или. Одколь Варни доставати, ой ци з поля, цили з моря?
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.
