Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забожитися

Забожи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОЖИТИСЯ"
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево. Вх. Лем. 412.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Переліг, -ло́гу, м. Несколько лѣтъ не обрабатываемая земля. Попоореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Років десять або п'ятнадцять перелогом лежить; та як зореш на новині та посієш кавунів, то вродять такії, що з землі не знімеш. ЗОЮР. І. 144.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот. Ном. № 6594.
Хиць меж. 1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию. 2) = хап. Вх. Уг. 273.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.