Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрехатися

Забреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Завраться, залгаться. Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЕХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЕХАТИСЯ"
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано. Г. Барв. 509.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Остити Cм. остивати.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице. Левиц. І. 77.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРЕХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.