Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Свяченина, -ни, ж. = свячене.
Списьменна, списьменська, нар. Свысока, по ученому. Оце ж так заговорив вам списьменська.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики.
Шапурина, -ни, ж. Шапченка. А на хлопцях плаття — мішок та ряднина, зверху шапурина.
