Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрязчати

Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗЧАТИ"
Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ. Бердич. у.
Білина, -ни, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. І. 272.
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика. Грин. І. 236.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Повідступатися, -паюся, -єшся, гл. Тоже, что и відступитися, но во множествѣ.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться. Угор.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРЯЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.