Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрязчати

Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗЧАТИ"
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Желі́зний и пр. = залізний и пр.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. К. МБ. III. 247. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці. Мет. 373.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну. Ном. № 4204.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Хитрість, -рости, ж. Хитрость. А все то хитрость єсть жіноча, новинкою щоб підмануть. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРЯЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.