Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали.
Позалітісь нар. = позаторік.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила.
Царство, -ва, с.
1) Царство. Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство.
2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: бо́же, небесне царство. Помершим царство, а нам на здоров'я. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Царство небесне їм! (пожеланіе умершимъ). Я такого був пана, що царство небесне та й годі.
3) Титулъ: Величество. Царь.... давай йому загадки загадувать; а цей і каже: «Ніт, підождіть трохи, ваше царство: ви загадуєте загадки, треба й вам загадати». Ум. царствечко. Я твоє царствечко да коником витопчу.
