Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблукати

Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУКАТИ"
Байраченько, -ки, с. Ум. отъ байрак.
Глуха, -хи, ж. = глуханя. Вх. Лем. 404.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ. Шух. I. 178, 210.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Прапращурський, -а, -е. Относящійся къ прапращуру. О, любі пращурі, що давнину зазнали прапращурську. К. Дз. 156.
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Цвиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.