Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Гультіпа́ка, -ки, м. 1) Голь, бѣднякъ, оборвышъ (вслѣдствіе разгула). Ви не які небудь бурлаки, гультіпаки, а січовика. 2) Повѣса, кутила, гуляка.
Де́рживо, -ва, с. Иждивеніе, содержаніе. Мати живе на його держиві.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами.
Леда́ка, -ки, м. 1) Лѣнтяй. 2) Негодникъ, безпутникъ.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати.
