Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка.
Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Виділ, -лу, м.
1) Выдѣлъ, удѣлъ.
2) Отдѣлъ, раздѣлъ.
3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр.
Допекти́ Cм. допікати.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Непритаманний, -а, -е. Ненормальный въ психическомъ отношеніи, невмѣняемый. Та шо там у нього питати? Він непритаманний.
Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають.
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. Поетичня мова. Талант поетичній. Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель.
