Бруштин, -на, м.
1) = бурштин.
2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Ми́лощі, -щей и -щів, ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами.
Недотепний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Огрійливо нар. Тепло.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый.
