Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблимати

Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛИМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛИМАТИ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Ґре́йцар, -ра, м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Доспі́ти Cм. II. доспівати.
Дуросві́тство, -ва, с. = дурисвітство. К. ПС. 8. К. ДН. 287. Моє добро брехнею руйнували, мені в'язали дуросвітством руки. К. Дз. 200.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Недотепа, -пи, об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107.  
Получабак, -ка, м. Родъ рыбы.
Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛИМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.