Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забовтати

Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОВТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОВТАТИ"
Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный. Шух. І. 33.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Забовваніти, -ні́ю, -єш, гл. Завиднѣться вдали. Де-де забованіли і люде. Мир. ХРВ. 141.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Левиц. КС. Ми з братом нарізно живемо.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.
Прабабський, -а, -е. Относящійся къ прабабушкѣ, ей принадлежащій. Прабабські казали б казочки. К. Дз. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОВТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.