Котюга, -ги, м.
1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Невже котюга знов думає про сало?
2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Котюга забрехала.
Крамувати, -му́ю, -єш, гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати. Крамуєш на тисячі.
Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ).
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Стрілець, -льця, м. Стрѣлокъ, охотникъ. Купець, як стрілець. Ум. стрільник.
Хрокнути, -ну, -неш, гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув.
Хурман, -на, м. Кучеръ. Давай буду твого коня поганяти, буду в тебе за хурмана.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.
Чверть, -ти, ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли.
