Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Товста натоптувана жінка.
Острева, -ви, ж. Стволъ дерева, обыкновенно верхушка, въ нѣсколько аршинъ длины, поставленный вертикально, вокругъ котораго кладуть снопы или сѣно въ стогъ.
Підкласти Cм. підкладати.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи.
2) Втоптать (во множествѣ).
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся.
2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся.
