Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забубнити

Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Загремихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Загремѣть, загромыхать. Як застукотить у сінях, загремихтить. МВ. І. 69.
Заслабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Заболѣть. А в суботу заслабім, а в неділю лежала, в понеділок умерла. Чуб. V. 794.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.
Мохна́тий, -а, -е. Мохнатый; пушной. Звір мохнатий. Яка вона мохната, така невістка багата О. 1862. IV. 37.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
Понуро нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня). Гол. Од. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.