Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку.
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Ходка, -ки, ж.
1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку.
2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати.
3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі!
4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали.
