Бочечка, -ки, ж. Ум. отъ бочка.
Випороти Cм. випорювати.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. Раз добром налите серце вік не прохолоне. 3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі. 4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. 5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Підкорочувати, -чую, -єш, сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі.
