Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забубнити

Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУБНИТИ"
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака. Левиц. І. 535.
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить. Ном. № 7814.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. Черном. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Нацокотітися, -кочуся, -тишся, гл. Нащебетаться, наболтаться.
Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую. Чуб. III. 319.
Чуття, -тя, с. Чувство. Вх. Лем. 483. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці. Левиц. І. 235.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.