Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. Димна хижа. Курная изба. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний.
Зака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. закаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Подбирать, подобрать, поднимать, поднять платье, полы шубы и пр.
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. въ — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли.
Строїти 2, -рою, -їш, гл. = струїти.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
