Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудівля

Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДІВЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДІВЛЯ"
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону. Харьк. г.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. К. Іов. 9. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити. МВ. І. 49.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Осетер, -тра, м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Побігати, -гаю, -єш, гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен.
Таволга, -ги, ж. Раст. Spiraea. По три пучки тернини і червоної таволги набірайте, бідного невольника по тричі в однім місці затинайте. АД. І. 89.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Шпінка, -ки, ж. = шпонька. Гол. Од. 43, 47.
Штирхайло, -ла, с. Penis. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДІВЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.