Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудівля

Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДІВЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДІВЛЯ"
Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Гарчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. І. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = гарикати.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу. Вх. Лем. 433.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Шейк. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю. Гол. IV. 44.
Трояко нар. = трояково.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться. Ном. № 2433.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДІВЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.