Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудівля

Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі. Св. Л. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДІВЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДІВЛЯ"
Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Н. п. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. І. 159.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Н. п.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові. ЗОЮР. І. 143.
Шапошник, -ка, м. 1) = шапкарь. Вас. 156. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДІВЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.