Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забужувати

Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУЖУВАТИ"
Дякони́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ діакона.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Кацапеня, -ня́ти, с. Великорусскій ребенокъ.  
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. 1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір. Харьк. у. 2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Роздоюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роздоїтися, -доюся, -їшся, гл. О коровѣ: начать хорошо доиться, когда вымя отъ доенія сдѣлается болѣе мягкимъ. Поки роздоїться корова, то туга на доїння. Волч. у.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.