Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблаговістити

Забла́говістити, -щу, -стиш, гл. Заблаговѣстить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛАГОВІСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛАГОВІСТИТИ"
Барнастий, -а, -е. = барнястий. Желех.
Безубитно нар. Черезчуръ, чрезвычайно, чрезмѣрно. Мнж. 176. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Доли́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. долиза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Дубас, -са, м. Большой ножъ. Вх. Уг. 237.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати. Черниг. г.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛАГОВІСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.