Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Клопотія, -тії, ж. = клопота.
Нагото́вити, -влю, -виш, гл. Наготовить, приготовить. А сама наготовила їй повнісіньку скриню усякої худоби.
Оберемок, -мка, м.
1) Охапка; вязанка. Оберемок дров.
2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Прихідець, -дця, м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі.
