Босяжник, -ка, м. Родъ растенія.
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Гуррика́н, -ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа.
Шкідно нар. 1) Вредно. 2) Съ причиненіемъ вреда. Шкідно ударив вола.
