Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Горя́к, -ка́, м. Ударъ мячемъ вверхъ въ игрѣ въ гілки.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів.
Ме́рло нар. Мертво.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Я царь — ти повинен мене слухати.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица).
