Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забора

Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м). Браун. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРА"
Відборчик, -ка, м. Столярн.: отборный стругъ. Радомысльс. у.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей). КС. 1883. VII. 588.
Помотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Помотаться, поболтаться. 2) Пошататься, походить, посуетиться. Поміж людьми помотається, звичаїв набірається. МУЕ. III. 159.
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка. Вх. Зн. 71.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. Ум. шва́чечка. Мил. 217.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.