Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забора

Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м). Браун. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРА"
Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно! Ном. № 3696.
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.
Применшувати, -шую, -єш, гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Шейк. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю. Грин. ІІІ. 584.
Цяцькування, -ня, с. Украшеніе.
Черсак, -ка, м. 1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. Шух. I. 21. б) мн. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111. 2) Горшокъ. Шух. I. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.