Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забора

Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м). Браун. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРА"
Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Повсюдний, -а, -е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна. К. МБ. III. 243.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Грин. III. 244. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась. К. МБ. II. 131.
Халамій, -мія и халамінь, -ня, м. = халатей. Жид, жид халамій (халамінь) повісивсі на ремінь. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.