Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблудити

Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Бондарівна, -ни, ж. Дочь бочара. Ном. № 8443. Чуб. V. 428.
Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1. Ном. № 12026.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. І. 128.
Кругосвітній, -я, -є. Всемірный. Дійшовши з прогресом кругосвітньої наукової праці тієї правди... К. ХП. 135.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. Левиц. І. 22.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Рождати, -даю, -єш, гл. = рожати.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.