Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблудити

Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2. Желех.
Зарну́ти Cм. заринати.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько. О. 1862. IV. 36.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Отагас, -са, м. = личман 1. О. 1861. X. 45.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Потопнути Cм. потопати.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Сторінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112. 2) Страница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.