Базікання, -ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання.
Бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Хмари беруться із землі, а більше із води. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Мати поседіла, береться йти. Посиділа я в них та й додому беруся. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. Бралося вже до півночі. Уже й пуд обіди береться. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Любилися, кохалися, чому не беремся? Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз.
Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому.
Облічитися, -чу́ся, -чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Прителющити, -щу, -щиш, гл. Притащить, принести. У приполі й її саму з поля, на панщині знайшовша, прителющила.
Ремиґати, -ґаю, -єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають.
2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Cм. розремиґатися.
Розвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, развернуться, раскрываться, раскрыться. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Розвернулась могила, виліз відтіля пан. Круті гори розвернітесь, літа мої завернітесь. 3) Преимущ. сов. в. Разойтись, разыграться. Розвернулося весілля. 2) Распространяться, распространиться. Розвернулось би на ввесь світ.
