Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблудити

Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Наплести́ Cм. наплітати.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Різниківна, -ни, ж. Дочь мясника или торговца мясомъ. Зміев. у.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.