Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблудити

Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Ме́ляний и мелятий, -а, -е. Молотый. Н. Вол. у.
Окалясом нар. Вокругъ, окольнымъ путемъ. Тепер і Бог ходить окалясом, а колись ходив по землі. Борз. у.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Плечико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.