Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заблудити

Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЛУДИТИ"
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
Жа́бонька, -и жа́бочка, -ки, ж. Ум. отъ жа́ба.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Общипати Cм. общипувати.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Починання, -ня, с. Начинаніе. К. ЦН. 241.
Топцювання, -ня, с. 1) Топтаніе. Шейк. 2) Ухаживаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЛУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.