Буртниця, -ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Вітрогонити, -ню, -ниш, гл. Вѣтренничать.
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать.
Побороти, -рю, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить.
Помпа, -пи, ж.
1) Великолѣпіе, пышность.
2) Важничанье. Це він з помпи.
3) Насосъ.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Пили на радощах сивуху.
