Дото́ркуватися, -куюся, -єшся, гл. = доторкатися.
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Прядівце чесала... паздір'я відпадує.
Плеченько, -ка, с. Ум. отъ плече.
Похитатися, -та́юся, -єшся, гл. Пошататься, покачаться.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили.
Смик I, -ку, м.
1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик.
2) ? Гладкий, як смик.
3) ? Летіли индики, а в три смики.
4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма.
5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш?
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
