Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. В село із лісу вовк забіг. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Цілу дорогу сани забігали. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей.
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька.
Причілок, -лка, м.
1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ.
2) Боковая стѣнка сундука.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Ум. скулка.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ.
Ходак, -ка, м.
1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Який з мене тепер ходак?
2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у.
3) Мальчикъ, мальчуганъ.
4) Обувь.: а) = постіл. б) = личак. Не лупне так ходак, як чобіт. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив.
5) Ходуля. Cм. ходлі. Ум. ходачо́к.
