Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заборсати

Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРСАТИ"
Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. кепта́рик.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.
Мо́рква, -ви, ж. 1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. Ном. № 2740. хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! Кв. І. 137. моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ). 2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 131. Ум. мо́рківка.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. Левиц. І. 118. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. Мир. Пов. I. 111. Сим. 201. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Єв. Мт. VIII. 12. Христя кинулась до надвірніх дверей. Мир. ХРВ. 216. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. Міусск. окр. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. К. ЦН. 157. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. К. ЦН. 172. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4)каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Пригода, -ди, ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. стати приго́ді. Приключиться несчастію. Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала: ой у середу та й у обідній час їх Москва забрала. ЗОЮР. І. 135. 2) Надобность, польза. Годувала собі дочку для своєй пригоди, щоб принесла із криниці холодної води. Макс. (1849) 111. 3) стати у пригоді. Пригодиться, помочь. Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі в великій пригоді стану. Рудч. Ск. І. 91. Ум. пригодонька. Чуб. V. 346.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОРСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.