Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забризкувати

Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. Стор. МПр. 139. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. Грин. II. 318. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИЗКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИЗКУВАТИ"
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Дратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Звіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Кобила, -ли, ж. 1) Кобыла. Норовиста як кобила. Ном. № 2672. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. кобилка.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. Гол. II. 429.
Прориватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався. Св. Л. 123.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Котл. Ен. IV. 8. Ущухли діти, вже не кричать. Лебед. у. Ущухнув трохи галас. К. ЧР. 335. Ущухнуло море. Греб. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРИЗКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.