Бабрун, -на, м. = бабриська.
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Гречка вутла — боїться морозу. Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. Cм. утлий.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Запа́дина, -ни, ж. Впадина. Під одною горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла хата. 4. В зерні саме посередині була западина через те, що в дно щось точило те зерно, провертіло дірку. Очі позападали і блищали в западинах іскрами.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать.
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. То-же: карапаня, рапавка.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Хитнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хитати. Качнуть, шатнуть. Хитнула головою.
Хлопак, -ка, м. = хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак.
