Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Допа́сти Ii Cм. допадати.
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Отчизна, -ни, ж.
1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади.
2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою.
Поникнути Cм. поникати.
Порозставлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = порозставляти. По всій хаті з горшками та з мисками порозставлялася. А ну лиш поприймай хоч трохи.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать.
Уступатися, -паюся, -єшся, сов. в. уступитися, -плюся, -пишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Тут уже царь уступився: «Оддай, — каже, — дочко!»
