Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Дослужи́ти, -ся. Cм. дослужувати, -ся.
Зва́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. звали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, звалитися під тином. Прийшов Василь додомоньку, на постіль звалився.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Cм. запсувати.
Кочержильно, -на, с. Древко кочерги. Рубай, сину, ясенину, буде кочержильно.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?
Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне.
Чаєня, -няти, с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Ум. чаєнятко.
