Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудько

Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬКО"
Бескидувати, -дую, -єш, гл. Пасти скотъ на горахъ въ бескидах. Желех.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. І. 20. б) Aerus calamus. Шух. І. 21.
Пира, -ри, ж. = пирга. Вх. Зн. 48.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло. Мир. Пов. II. 73.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.