Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забудько

Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУДЬКО"
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Ма́йський, -а, -е. Майскій. І майський ранок веселий, і чорні очі гарні мов гладять по душі. Левиц. І.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Помикати, -каю, -єш, гл. Расчесать и приготовить для пряденія пеньку или ленъ. Мил. М. 16. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички поткала. Рудч. Ск. II. 44.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую. КС. 1882. II. 302.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.