Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Зам'Яття́, -тя́, с. = зам'ятня. Здається, велике зам'яття затлумило їм голови, бо мов наввипередки, один одного збиваючи з ніг, ганяють по ярмарку.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина.
Пахмурно нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня.
Перекидати I, -да́ю, -єш, сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Поплічник, -ка, м. Помощникъ, подручный.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
