Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрити

Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИТИ"
Банкрутувати, -ту́ю, -єш, гл. Банкротиться. Желех.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Ме́рзти, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ном. № 5911. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. Чуб.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру. Стор. II. 61.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали. Г. Барв. 264.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.