Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрити

Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИТИ"
Варений, -а, -е. Вареный. Кидай печене й варене. Ном. № 10054. Який дідько печений, такий і варений. Ном. № 7971.
Дереви́ще, -ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14.
Доши́мрати, -раю, -єш, гл. Докопаться, добраться, узнать, догадаться. Та я се тільки вам призналась, що не знаю, а чужі зроду того не дошимрають, нехай хоч цілий день питають. МВ. (О. 1862. ІІІ. 37).
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Хвостяка, -ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.