Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. Люде за їми купами вироювалися. 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Гайдучок, -чка, м. Ум. отъ гайдук.
Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ.
Топінка, -ки, ж. Тонка печи.
