Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ).
Клапатий, -а, -е. Неуклюжій, большой. Бо ми його не раз вчили то лихо клапате.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл.
1) = подлубати.
2) — у голові. Сильно подумать.
Поклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Также: передать поклонъ. Поклоняється бідний невольник із землі турецької, із віри бусурманської, у города християнські до отця, до матусі ...поклоняється голубоньком сивеньким. Козак до дівки ворлами та поклонився.
2) поклонився пані-матці хлібом. Посваталъ дочь.
Порозбужувати, -жую, -єш, гл. = порозбужати.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай.
