Вушко, -ка, с.
1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно.
2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ.
3) Часть шкафи. (Cм.).
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.
Дрань, -ні, ж. 1) = дрантя. Як люде дрань, то така їх Ордань. 2) = драниця.
Зали́зувати, -зую, -єш, сов. в. залива́ти, -жу́, -жеш, гл. Зализывать, зализать. Як корова зализала. Укусивши, не залижеш.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Одг.. Cм. отъ відгада до відгусти.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Пригін, гону, м.
1) Пригонъ.
2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода?
3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ.
Рискаль, -ля, м. Заступъ. Хиба тобі вже розв'яже рискаль та лопата. То Костюшко, то москаль сварилися за рискаль.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
