Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Ме́ртвий, -а, -е. 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. 3) мертва кропива. Раст. Lamium album. 4) мертва кістка. Наростъ на тѣлѣ.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці.
Пелюшечка, -ки, ж. Ум. отъ пелюшка.
Перенайти, -йду, -деш, гл. — кого́. Перетянуть кого на свою сторону.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. Сива зозуленька полинає.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Росколисати, -са́ю, -єш, гл. = росколихати 1.
