Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залюблювати

Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. МВ. ІІ. 97. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮБЛЮВАТИ"
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Левиц. І. 162. Відсапнув трохи.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Ном. № 14062. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Котл. Ен. VI. 67. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Г. Арт. (О. 1861. III. 104). Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину. Н. п.
Цвіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Нои. № 5270. Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. Шевч. 71. 2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: а) безплодный, б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. 4) Менструація. 5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. 6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЮБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.