Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліток

Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. Верхнеднѣпр. у. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІТОК"
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось. Мнж. 186.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Повх, -ха, м. = пільх. Вх. Пч. II. 5.
Роспечатувати, -тую, -єш, сов. в. роспечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.