Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять.
Годинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ година.
2) Часы. У Лемковъ годинки — карманные часы.
Задрі́пувати, -пую, -єш, сов. в. задрі́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать грязью нижнюю часть платья. Де це ти так задріпала спідницю?
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Иноземний, -а, -е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Предокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Кожухи, свити погубили. 2) — колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Ум. свитка, свиточка. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. У його свиточка — латка на латці.
Ступак, -ка, м.
1) Конная мельница.
2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними.
3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки.
