Валашал, -ла, м. Кастраторъ.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать.
Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Запізнава́тися, -наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = зазнаватися, зазнатися. 1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. 2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться.
Суятити, ячу, -тиш, гл. — кого́. Безпокоить кого.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був.
Фантє, -тя, с. соб.
1) Всякая одежда. Cм. хвантя.
2) Лохмотья, рваная одежда.
